Колонки газові

На відміну від бойлерів, газові нагрівачі не накопичують воду для подальшого його нагрівання, а відразу нагрівають проточну воду до потрібної температури. Вода заходить у колонку по трубі, через патрубок і змійовик, проходить над пальником, нагрівається і через вихідну трубу подається в кран. Продукти згоряння збираються та виводяться через димар.

На даний момент, варіацій розпалу пальника лише три. Вони залежать від моделі колонки та вартості.

• Батарейки. Цей варіант економить газ, оскільки запальник працює не завжди, а лише при подачі води. Замінюється цей елемент при необхідності (залежно від моделі колонки один раз на 3-9 місяців).
• Гідротурбіни. Міні-установка в газовому нагрівачі, яка дає розпалювання пальнику та запускає роботу газової колонки. Досить чутлива при перепаді тиску та малому тиску води (аж до аварійного відключення).
• П'єзоелемент. Найпростіший варіант підпалу пальника, при цьому не економний, тому що запальник повинен горіти постійно. На корпусі колонки або натискається кнопка або повертається важіль для подачі іскри на п'єзоелемент. У разі несправності п'єзоелементу можливе запалювання за допомогою сірників (але не рекомендоване).

Є два типи камери згоряння:

• Закрита. Такий варіант є лише у колонках із турбіною. Тяга створюється примусово за допомогою вентилятора. Відпрацьовані гази виводяться через спеціальний димар, який також забирає повітря з вулиці в колонку.
• Відкрита. Працює на природній тязі. Затягує повітря з приміщення, в якому встановлена колонка, та виводить продукти горіння через димохід.